Тривала робота біля монітора дає сухість, відчуття піску й почервоніння — і в дорослих, і в дітей. Офтальмологиня, докторка медичних наук і заслужена лікарка України Яна Сірман в ефірі програми джерела пояснила, звідки беруться ці скарги і які межі екранного часу варто тримати.
Що саме змінити в режимі дня
- Відстань до екрана комп’ютера — 50–60 см, до книжки — 35–40 см.
- Додатковий екранний час поза навчанням: до 1 години для молодших школярів, до 2 годин — для старших.
- Не менше 2 годин на день на вулиці — так організм дитини отримує кисень, потрібний, щоб короткозорість не прогресувала.
- Кожні 20 хвилин — 20 секунд погляду вдалечінь, не менше ніж на 6 метрів, і 20 усвідомлених кліпань.
- За статистикою 2000-х короткозорість мала кожна четверта дитина в класі, зараз — кожна третя; до 2050 року лікарка прогнозує кожну другу.
За словами Сірман, після довгого зорового навантаження на близьку відстань виникають астенопічні явища — зорова втома. Не в усіх, хто працює з моніторами, відкоригована гострота зору, тож очі напружуються 7–8 годин. Другий чинник: під час перегляду екрана кліпають удвічі рідше, поверхня ока гірше зволожується сльозою — так формується синдром сухого ока.
«Маючи протягом дня зорове навантаження, тривале і на близьку відстань, ми до кінця дня відчуваємо явище зорової втоми, іншими словами — астенопічні явища. Не у всіх, хто працює з моніторами, відкоригована гострота зору. Тобто всі ці 7-8 годин реально напружуються очі, намагаючись сконцентруватися на близьку відстань. Це перший фактор, який може давати відчуття почервоніння, піску в очах. Другий — ми у два рази рідше кліпаємо під час перегляду монітора, таким чином поверхня нашого ока недостатньо ефективно зволожується захисною сльозою. Це є ключовим моментом такого явища, як “синдром сухого ока”, який провокує всі ці скарги у людей»
Комп’ютерні окуляри із синім фільтром, за оцінкою лікарки, зменшують відблиски й світлове навантаження, але не мають доказової бази з великою клінічною вибіркою щодо захисту структур ока. У природному ультрафіолеті синього спектра ще більше, ніж у випромінюванні екрана. Короткозорість лікарка пов’язує не лише з гаджетами, а з більшим розміром ока: з віком стоншені оболонки можуть давати відшарування сітківки та дегенерації. Профілактику прогресування треба вести в дитячому й підлітковому віці.
«Якщо брати, наприклад, статистику 2000-х, то кожна четверта дитина була з короткозорістю в класі. Зараз кожна третя. А до 2050 року ми прогнозуємо, що фактично кожна друга буде з короткозорістю. Проблема короткозорості в іншому — у розмірі ока, а саме, коли воно більше за розміром. І з віком стоншені оболонки ока починають проявляти різні захворювання, як наприклад, відшарування сітківки, різні дегенерації. Наші зусилля зараз мають бути максимально спрямовані на те, щоб у дитячому й підлітковому віці максимально проводити профілактику прогресування короткозорості»
Краще працювати за великим екраном, ніж за телефоном: телефон не має заміняти монітор. Не варто сидіти за світлим екраном у темній кімнаті — різка контрастність дає дискомфорт. Перерви, денне повітря й контроль відстані Сірман назвала основними способами зменшити вплив екранів, особливо для дітей на онлайн-навчанні.
Пояснення прозвучали в ефірі програми джерела: лікарка-офтальмологиня Яна Сірман, амбасадорка здорового зору, розібрала скарги на сухість очей і зростання короткозорості серед дітей.
Залишити відповідь